Круглий стіл на базі Київського апеляційного господарського суду

16 березня 2018 року на базі Київського апеляційного господарського суду за участі Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес” було проведено круглий стіл на тему: “Захист прав інтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет”.
Із вступним словом виступив заступник Голови Київського апеляційного господарського суду Верховець А.А., який відмітив важливість та актуальність теми заходу.
Суддя Київського апеляційного господарського суду Доманська М.Л. відмітила специфічність захисту прав від порушень у мережі Інтернет з огляду на екстериторіальність мережі. Окремо зупинилась на питаннях: про об’єкти права інтелектуальної власності, які можуть використовуватись в мережі, вирішення питання юрисдикції за рахунок створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, фіксації змісту веб-сторінок, сервісіWHOIS, видах порушень, відмінності регламентуючих документів в зоні “.UA” та “.УКР” тощо.
Також суддя окреслила законодавство та документи, що регламентують взаємовідносини у сфері адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, зокрема, судову практику, що склалась з питань трактування таких регламентуючих документів.
Адвокат, старший юрист Юридичної фірми “GENTLS” Рубля О.С. розповів про особливості правового регулювання захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет в країнах Євросоюзу і США, звернув увагу на судову практику у таких справах Суду ЄС та Європейського суду з прав людини, також розкрив основні правові позиції зазначених судів з питань меж відповідальності провайдерів за факти розміщення контенту, що порушує авторські права, використання торгових марок і фірмових найменувань в доменних іменах і мета-тегах сайтів, блокування сайтів за порушення прав інтелектуальної власності.
Заступник Голови Київського апеляційного господарського суду Верховець А.А. зазначив, що європейське законодавство спрямоване більше на захист прав, а українське – на покарання винних, і в цьому головна відмінність правозастосовчої практики. Також зазначив, що в Київському апеляційному господарському суді відсутні справи щодо блокування контенту.
Адвокат, патентний повірений, директор ТОВ “Едванс Партнерз” Жухевич О.В. розповів про проблематику встановлення особи правопорушника в мережі зокрема, про проблематику розкриття персональних даних, а також про формування доказової бази та притягнення винних осіб до відповідальності. Він відмітив, що найбільш прийнятним способом формування доказів щодо розміщення контенту в мережі є звернення до спеціалізованих установ та судових експертів.
Відбулась дискусія щодо можливості застосування звичайної роздруківки веб-сторінки, здійсненої заінтересованою особою,в якості належного доказу щодо розміщення контенту. Суддя Господарського суду м. Києва Бондарчук В.В. відмітила, що суд здійснює оцінку доказів в сукупності, при цьому проблемним є доказування розміщення певного контенту в мережі у разі, якщо на момент розгляду справи такий контент вже видалений, та інша сторона по справі не визнає факту такого розміщення, а в суду відсутня можливість переконатись в достовірності факту розміщення контенту через його видалення.
Суддя Київського апеляційного господарського суду Сотніков С.В. відмітив, що огляд веб-сторінки безпосередньо суддею під час судового засідання є дуже “сумнівним доказом” через те, що може мати місце ситуація коли зловмисник, знаючи час та місце розгляду справи може технічно створити ситуацію, коли під час перегляду певного ресурсу суддею буде доступним для перегляду необхідний контент, в якому зацікавлений такий зловмисник. І така інформація може бути описана суддею в протоколі огляду, а через декілька хвилин після закінчення судового засідання зміст відповідного ресурсу буде мати зовсім інше наповнення. Внаслідок чого є ризик введення в оману суду та відповідно прийняття помилкових судових рішень.
Директор Об’єднання підприємств “Український мережевий інформаційний центр” (ОП УМІЦ) Гончарук Ю.В. прокоментував, що для оцінки візуального відображення контенту необхідно аналізувати вихідний код веб-сторінки. Крім того, різні браузери та пристрої (мобільні телефони, планшети, ноутбуки тощо) можуть по різному відображати контент.
Гончарук Ю.В. розповів про питання адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет. Він звернув увагу, що Інтернет є насамперед інженерним та саморегулівним, глобальним середовищем.
У ОП УМІЦ, яке відповідно до статті 56 Закону України “Про телекомунікації” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р “Про адміністрування домену “.UA” уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, склалася практика надання відповідей на запити осіб та ухвали / запити судів щодо витребування / надання даних про реєстранта доменного імені, власника веб-сайту, наявність або відсутність інформації на веб-сайті, в тому числі раніше розміщеної (в режимі зворотного часу)відповідно до ряду інформаційних листів вищих судових інстанцій.
Однак, через надходження великої кількості зазначених запитів осіб і ухвал /запитів судів (починаючи з 2005 року), відсутність нормативно встановленої процедури виконання таких дій, а також через те, що надання відповідей на них здійснювалось на безкоштовній основі, ОП УМІЦ стало не в змозі своєчасно їх обробляти. Ця ситуація була доведена до керівництва вищих судових інстанцій.
З метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет, ОП УМІЦ в квітні 2016 року акредитувало та підтвердило компетентність Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес” (УЦПНА) у здійсненні ним функцій Центру компетенції адресного простору українського сегменту мережі Інтернет.
Наразі Центром компетенції УЦПНА надаються послуги щодо проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, а також видачі довідок для встановлення власників веб-сайтів. ОП УМІЦ в свою чергу забезпечує контроль та методологічний супровід за діяльністю Центру.
Генеральний директор УЦПНА Каргаполов Ю.В. розповів про сучасну систему Інтернет-відносин, питання Інтернет-ідентифікації, існуючі проблеми та виклики,а також про технічні, технологічні та адміністративні питання побудови ефективної системи для захисту прав інтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет.
Він окремо зупинився на особливостяхфункціонування служби WHOIS та відсутності в ній інформації в зворотньому часі, позитивному досвіді застосування єдиних правил в домені “.EU”, технічних можливостях обходу блокувань контенту тощо.
Директор Центру компетенції УЦПНА Разиграєва Н.О. розповіла про досвід функціонування Центру та застосування онлайн-сервісу “WEB-FIX” в якості нового механізму для захисту прав інтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет”.
Серед основних питань, що цікавили присутніх були питання щодо формування доказів щодо розміщення контенту в мережі (зокрема, в режимі зворотнього часу), розкриття персональних даних (зокрема, для встановлення власників веб-сайтів), застосування блокчейн-технологій, захисту прав в мережі.
На прохання присутніх розміщуємо презентації доповідачів: Жухевича.О.В., Каргаполова Ю.В., Разиграєвої Н.О.