Історія створення Центру компетенції

Починаючи з 2013 року Об’єднанням підприємств “Український мережевий інформаційний центр” (ОП УМІЦ) велась робота над розробкою ряду документів та законопроектів щодо адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, в результаті якої, зокрема, було виявлено актуальність та потребу у функціонуванні Центру компетенції адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, а також розроблено та ухвалено ряд документів щодо функціонування останнього.

Така робота велась в рамках Робочої групи з підготовки проектів документів домену .УКР на базі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (протоколи № 16, 17, 18 за 2013 – 2014 роки, що розміщені на веб-сайті ОП УМІЦ), а також ряду робочих груп на базі Державної служби інтелектуальної власності України (впродовж 2014 – 2015 років) із залученням представників цих державних органів та всіх зацікавлених сторін, а саме: реєстраторів доменних імен, юристів, патентних повірених та учасників Інтернет-ринку.

З урахуванням вироблених напрацювань, метою яких є сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет,ОП УМІЦ виступило ініціатором створення департаменту “Центр компетенції” в структурі Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес” (УЦПНА), з покладенням на нього напрацьованих функцій Центру компетенції українського сегменту мережі Інтернет (адресного простору). Відповідне рішення було прийнято 11 квітня 2016 року, а з 25 квітня 2016 року Центр компетенції офіційно розпочав свою роботу.

Передумовою створення Центру компетенції також слугували й інші фактори. Так, у ОП УМІЦ, яке уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет відповідно до статті 56 Закону України “Про телекомунікації” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р “Про адміністрування домену “.UA”, склалася практика надання відповідей на запити осіб:

  • про реєстранта доменного імені;
  • про власника веб-сайту;
  • про наявність або відсутність інформації на веб-сайті, в тому числі раніше розміщеної (в режимі зворотного часу).

Надання такої інформації викликано потребою забезпечення можливості захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет шляхом: ідентифікації особи порушника – для визначення належного відповідача; збору належних і достатніх доказів вчинення порушення прав в мережі Інтернет – для попередження видалення, пошкодження, модифікації змісту веб-сторінок і блокування доступу до них.

За весь час існування ОП УМІЦ ним було підготовлено понад 1000 спеціалізованих висновків і жодне з них не було визнано недійсним або неналежним доказом у суді.

В залежності від виду Інтернет-спору належним відповідачем є:

  • реєстрант доменного імені – при виникненні доменних спорів;
  • власник веб-сайту – при виникненні спорів щодо незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності, а також спорів щодо розміщення недостовірної інформації у мережі Інтернет.

При цьому, згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, украденому з реєстрантом доменного імені. Про існування такого договору, як правило, нічого не відомо ОП УМІЦ. Інформація щодо отримувача послуг хостингу (він також може бути власником веб-сайту) може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.

Також, відповідно до пункту 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” від 28 березня 2007 року № 01-8/184, пункту 12 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27 лютого 2009 року № 1, пункту 31 постанови Пленуму Верховного суду України “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав” від 04 червня 2010 року № 5, пункту 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності” від 17 жовтня 2012 року № 12дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані у ОП УМІЦ відповідно до положень законодавства України.

Однак, через надходження великої кількості таких запитів і ухвал судів, а також через те, що надання відповідей на них здійснюється на безкоштовній основі, ОП УМІЦ не в змозі своєчасно їх обробляти. Ця ситуація була доведена до керівництва вищих судових інстанцій. Наразі ведеться робота над внесенням відповідних змін до інструктивних листів та узагальнень судової практики вищих судових інстанцій.

У зв’язку з цим та з метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет, ОП УМІЦ акредитувало та підтвердило компетентність УЦПНА для:

  • проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет;
  • встановлення власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен.

Надання цих послуг здійснюалось Центром компетенції як структурним підрозділом УЦПНА до 08 травня 2019 року.

Починаючи з 08 травня 2019 року розпочало роботу Дочірнє підприємство “Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет”  УЦПНА (далі – Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет), рішення про створення якого було прийнято УЦПНА (засновник) 26 квітня 2019 року з метою подальшого  розвитку проекту Центру компетенції.

Компетентність Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет було підтверджено і його діяльність акредитовано ОП УМІЦ 08 травня 2019 року.

Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет надає послуги із застосуванням онлайн-сервісу “WEB-FIX” відповідно до Порядку надання послуг, затвердженого ОП УМІЦ, а повноваження щодо надання цих послуг підтверджуються Свідоцтвом про акредитацію, виданим ОП УМІЦ.

ОП УМІЦ здійснює періодичне навчання фахівців Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, а також постійний методологічний нагляд за діяльністю останнього.