UADOM 2017: ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

В рамках юридичної секції UADOM 1 грудня 2017 року, яке щорічно проводить ТОВ “Хостмайстер”, відбулася відкрита дискусійна панель на тему “у домена два обличчя”. Обговорювалися питання співвідношення правового регулювання відносин, що виникають в мережі Інтернет, та технічних аспектів функціонування системи DNS, питання доменних імен та служби WHOIS, блокування контенту, кібербезпеки, захисту персональних даних тощо.

Серед доповідачів секції виступили представники департаменту кіберполіції Національної поліції України Андрій Врублевський, від юридичних компаній – Катерина Олійник (Arzinger), Галина Дмитриченко-Кулеба (SmartSolutions), Антон Яременко (Axon Partners), від Інтернет асоціації України – Максим Тульєв, від компанії реєстратора доменних імен – Олена Сказко, від Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес” Юрій Каргаполов.
Під час дискусії представник кіберполіції зазначив, що їх служба брала участь в обговоренні ініціатив Ради національної безпеки України по блокуванню контенту і висловлювала своє розуміння наслідків їх реалізації, а саме того моменту, що застосування санкцій призведе до масового використання VPN (в обхід блокування), і в свою чергу не приведе до позитивних змін, а тільки лише погіршить ситуацію і ускладнить роботу кіберполіції. Проте рішення РНБО про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходах (санкцій) було введено в дію указом Президента України № 133/2017 від 15 травня 2017 року.
Максим Тульев зазначив, що за часів, коли на території України будувалися мережі, ніхто не передбачав можливість подальшого застосування блокувань, і тому на сьогоднішній день існуюча інфраструктура не пристосована для ефективного застосування таких заходів як блокування. А для того, щоб система блокувань могла бути ефективною – необхідно здійснити розбудову мережі, впровадити роботу спеціалізованого програмного забезпечення, забезпечити організаційну взаємодію з СБУ та кіберполіцією тощо. Ці заходи призведуть до необхідності інвестування в уже існуючі мережі нових технологічних рішень, що в теперішній ситуації досить проблематично.
Не менший інтерес викликало обговорення питання розкриття персональних даних у відповідь на запити адвокатів, держорганів, юридичних та фізичних осіб, що надходять реєстраторам доменних імен з метою встановлення реєстрантів доменних імен (ймовірних власників веб-сайтів, належних відповідачів).
Юристами були наведені приклади казусних ситуацій судової практики, а саме коли суд витребовує у реєстратора доменного імені дату народження, паспортні дані, ідентифікаційний номер, точну домашню адресу, місце роботи тощо реєстранта доменного імені. Хоча такі дані в принципі не повідомляються регистрантом при реєстрації доменного імені. Дані реєстранта (П.І.Б. / найменування, адреса, телефон, адреса електронної пошти) повідомляються їм під особисту відповідальність щодо їх точності, без додаткової перевірки таких даних зі сторони реєстратора. Такі ситуації виникають внаслідок недостатності розуміння регулювання взаємовідносин в доменній сфері у суддів.
Була висловлена ​​позиція про те, що тільки суд може витребувати персональні дані у реєстратора. Однак, як було показано в доповіді Юрія Каргаполова, це суперечить положенням Закону України “Про захист персональних даних” і створює передумови неможливості застосування досудового врегулювання Інтернет-спорів.
На завершення обговорення Юрій Каргаполов розповів про досвід роботи департаменту “Центр компетенції” Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес” (Центр компетенції, http://ip-protect.org/), який функціонує з квітня 2016 року, і був створений на принципах довіри (трасту) і мультістейкхолдерної моделі (взаємодії всіх зацікавлених учасників ринку).
Центр компетенції вже встиг напрацювати, в т.ч. судову, практику застосування виданих їм документів, а саме – Експертних висновків за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок в мережі Інтернет, а також довідок для встановлення власників веб-сайтів (належних відповідачів). Статистика звернень клієнтів показує, що 80% суперечок виникає внаслідок поширення в мережі Інтернет недостовірної інформації, що порочить честь, гідність та ділову репутацію; 15% суперечок виникає внаслідок порушення прав інтелектуальної власності; 3% – внаслідок виникнення доменних спорів і 2% суперечок – внаслідок виявлення факту продажу контрафактної продукції.
Досвід роботи Центру компетенції показав ще одну проблему доменного ринку України – відсутність єдиних норм і правил реєстрації та використання доменних імен. На практиці роботи з доменом .УКР було показано, що така позиція досяжна та її необхідно формувати.
На сайті Центру компетенції публікуються судові рішення, прийняті з використанням документів, виданих Центром компетенції. Така судова практика свідчить про скорочення термінів розгляду справ, а також про вирішення спорів, які розглядалися роками через недостатність доказів.
Учасниками секції було відзначено, що блокування контенту в тому вигляді, в якому вони впроваджені на сьогоднішній день, не є дієвим способом, а також висловили думку про те, що необхідно розширювати практику застосування системи фіксації правопорушень та притягнення винних до відповідальності.