Практический опыт

Інтернет став зручним і незамінним інструментом в бізнесі та повсякденному житті, що призвело поряд з позитивними змінами до виникнення великої кількості Інтернет-порушень. Серед найпопулярніших – поширення недостовірної інформації, порушення прав інтелектуальної власності. Все більше звернень надходить для фіксації порушень в соціальних мережах, месенджерах, YouTube. Також, актуальним є питання фіксації змісту електронного листування.

 Перше що необхідно здійснити при виявленні Інтернет-порушення, це якнайшвидше зафіксувати зміст веб-сторінки зі спірним контентом. Це пов’язано з тим, що такий контент в будь-який момент може зникнути або змінитись, що призведе до неможливості доказування порушення в майбутньому.

Належні та переконливі докази є запорукою впевненості адвоката в судовому процесі, адже саме на підставі доказів адвокат доводить свою правову позицію, а суд встановлює обставини справи та обґрунтовує своє рішення. Не є виключенням і справи про захист ділової репутації. Серед обставин, які слід довести позивачу в суді, є факт поширення недостовірної інформації на певному веб-ресурсі, приналежність такого веб-ресурсу конкретній особі (власник веб-сайту), авторство недостовірної інформації, порушення прав позивача недостовірною інформацією та інші. На жаль, трапляються випадки, коли позивач в судовому процесі надає перевагу емоціям, оперує закликами про мораль та справедливість, проте зневажає значенням належної доказової бази у справі.

АТ КБ “Приватбанк” звернувся в суд з позовом про стягнення боргу за кредитним договором та подав клопотання про огляд та фіксування змісту Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ “ПриватБанк”, яке мотивоване необхідністю підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг та фіксування змісту редакції, яка діяла на день приєднання відповідача до відповідних умов.

Інтернет як інформаційний і комунікаційний інструмент супроводжує нас майже на кожному кроці – онлайн-магазини, соціальні мережі, сайти новин, електронна пошта, месенджери та інші вже звичайні для нас “зручності” тягнуть за собою потенційні ризики завдання шкоди.